Так втомилась бути тут
Де оживають давні страхи
Між нами стільки слів
А в кожнім слові безмір сліз
Якщо ти йдеш, то просто йди
А серце наче з висоти
Пірнає в океан
Невиліковних ран
Живий потік мій не відчує біль!
По краю разом рука у руці
По краплі сльози стирала твої
Мені ти дарував цілий світ
Бо я твоя навік!
Життя розбите навпіл
Ти знаєш, не злікує час
І вже "не наше" сонце
Зійде не для нас
Та голос твій
Проростає в мої сни
Корінням до душі
А серцем наче з висоти
Пірнає в океан
Невиліковних ран
Живий потік мій не відчує біль!
По краю разом рука у руці
По краплі сльози стирала твої
Мені ти дарував цілий світ
Бо я твоя навік!
Час не загоїть, сльоза не заллє
Та чуєш під шрамами
Це б'ється серце живе!
По краю разом рука у руці
По краплі сльози стирала твої
Мені ти дарував цілий світ
Бо я твоя навік!